Стінівки - 7 природніх чудес України

7 природніх чудес України

Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина). Цілинний степ „Асканія-Нова" - єдиний в Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу ділянка, якої ніколи не торкався плуг, — має велику наукову, культурно-пізнавальну та практичну цінність. Назву місцевості дав один з її попередніх власників — герцог Ангальт-Кетенський в 1841 році на честь маєтку Асканія в Німеччині. Спочатку він ставив за мету збереження диких тварин.

У 1887 році було створено ботанічний парк, а у 1919 році Асканія-Нова була оголошена національним парком. В 1921 році — державним заповідником. Нині до його складу входять ділянка заповідного степу, акліматизаційний зоопарк і дендропарк. Заповідний степ складається з трьох масивів: Північний, Південний, Великий Чапельський під, а також перелогів, де з 1966 року вивчаються процеси відновлення природної оослинності. Тут зростають 478 видів вищих рослин.

                                          

Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька і Чернівецька обл,). Найцікавішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча - Дністровський каньйон.

Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних звивів — меандрів. На півдні утворений стрімкими берегами ріки каньйон висотою до 200 метрів.

Його потужний комплекс осадових товщ являє собою відкладення ще палеозойської ери і є своєрідною геологічною енциклопедією, що зафіксувала еволюцію морського та наземного життя понад 40 мільйонів років тому. За твердженням спеціалістів, ці відкладення мають велику науково-пізнавальну цінність, окремі — навіть світове значення. Окрім цього у Дністровському каньйоні, де клімат нагадує субтропіки, росте 65 видів рідкісних рослин, водяться незвичайні для цього регіону комахи і тварини.

Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина). На півночі області знаходиться справжня гірська країна серед українського степу — регіональний ландшафтний парк "Гранітно-степове Побужжя". Вздовж майже 40 км. Південний Буг тече тут у крутих кам'янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з великими гранітними скелями, порожнистим руслом, водограями та островами.

Гранітно-степове Побужжя багате на археологічні пласти: палеоліт, мезоліт, неоліт, мідний і залізний віки, епоха бронзи, черняхівська та трипільська культури, свідоцтва поселень кіммерійців, савроматів, скіфів, ольвіополітів, давніх слов'ян, римлян. Всього в районі між с.с. Мигія і Олександрівка виявлено більш ніж 100 археологічних пам'яток. Територія парку тісно пов'язана з останнім в Європі світським лицарським орденом — Військом Запорізьким Низовим та його державою — знаменитою на весь світ Запорізькою Січчю.

 Мармурова печера (АР Крим).

Печера знаходиться на плато гірського масиву Чатир-Даг. Видимий ів різних відстаней, мальовничий силует Чатир-Дагу є символом Криму. Плато Чатир-Дагу поцятковане численними карстовими порожнинами, що надає його рельєфу вигляд «місячного». Тут розвідано більш, ніж 160 карстових печер, шахт, колодязів. Серед них є відкрита в 1987 році печера Мармурова. Вхід до неї знаходиться на висоті 920 м над рівнем моря.

Мармурова печера розташована в блоці верхньоюрських вапняків і складається з трьох частин: Головної галереї, Нижньої і бічного «Тигрового ходу». Величезних розмірів галереї поділяються на окремі зали. Протяжність ходів — 2050 м, глибина — 60 м. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів більше 1 км. Заслуга і відкритті, збереженні і обладнанні Мармурової печери належить сімферопольським спелеологам.

 Подільські Товтри.

На території Хмельниччини розташований найбільший в Україні і в Європі Національний природний парк «Подільські Товтри», де зберігаються більше 50 видів рослин і 80 видів птахів, звірів та комах, занесених у «Червону книгу України». Родзинкою парку є екзотична карстова печера «Атлантида». На мисі між Південним Бугом і Бужком розташоване одне з найдавніших міст Поділля — Меджибіж. Згадка про нього, датована 1146 роком, міститься в Іпатіївському літописі.

У XIV ст., коли Меджибіж належав до Луцької землі, тут був побудований чудовий замок. За бурхливих часів війни козаків під проводом Богдана Хмельницького проти шляхти Меджибізький замок переходив з рук в руки — то до козаків, то до поляків, то до турок. Наприкінці XVIII ст., після поділу Польщі, Поділля входить до складу Російської імперії. Тут регулярно влаштовувалися літні військові навчання царських військ, які відвідували імператори. У цьому замку, який має оригінальний палацовий корпус, святкували 300-ліття дому Романових.

Озеро Світязь (Волинь). Озеро Світязь — найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Світязь чимось схожий на море, у вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти... Озеро живлять артезіанські джерела. Вода тут надзвичайно прозора і м'яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій глибині. Площа Світязя становить 2622 га, довжина 9225 м, ширина 4000 м. максимальна глибина ~ 58,4 м, середня глибина — 6,9 м.

Донині серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязя. Дехто вважає, що після відступу дніпровського льодовика на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера розглядаються ними як релікти, тобто залишки цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками. Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. Озеро Світязь люблять порівнювати із Байкалом.

Озеро Синевир (Закарпаття). Найбільше озеро Закарпаття яке утворилося 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря... Озеро Синевир вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку "Синевир" і є однією з візитних карток Українських Карпат. Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місці, де її коханого, пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного землетрусу, близько 10 тисяч років тому. Кам'янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова. Площа водного плеса становить близько 5 гектарів, найбільша глибина 22 метри. Посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва — Морське око.