МИ
Кохання – найвеличніше і найзагадковіше з усіх почуттів,
яке є подароване людині. Кохання – всесильне. Кохання облагороджує, окриляє людину, надихає її на творчі злети і подвиги. Кохання – це весна в душі, блиск
в очах, безмежна радість, яка переповнює все єство людини. Але нерідко кохання – розплач і сльози,
душевні муки і страждання, біль розлуки й утрати…
Кохати – значить віддавати тепло, ласку, доброту найдорожчій людині.
Любов – це творець і натхненник. До кожної
людини любов приходить своїми шляхами. Її ознаки, прикмети багатогранні:
закоханий відчуває радість, задоволення, даруючи радість коханому чи
позбавляючи його страждань, радість від того, що радість відчуває інший,
насолоду – від насолоди коханого, коли добре від того, що добре комусь, і коли
хочеться зробити ще краще.
Прислів’я:
v Справжнє кохання нікого не боїться.
v Серце ні на що не зважає – свою думку має.
v Кохання можна досягти ласкою, а не силою.
v Кохання вражає навіть богів
v Якщо хочеш бути коханим, сам кохай.
¨ Кохати – значить бути
готовим на безкінечну самовіддачу, хто прагне лише брати – не пізнає щастя
кохання.
¨ Кохати – великий труд;
почуття, яке треба плекати, творити постійно, щохвилини всіма силами душі,
розуму, тіла.
¨ Кохання відкриває дорогу,
якою двоє завжди йдуть назустріч одне одному.
¨ Кохання – це храм для двох людей, які мають спільний світ, де крім них, нікого
більше нема.
¨ Кохання, так само, як і
дружба, - це відданість, впевненість у людині, вірність і чесність, але з проявом
більш глибоких почуттів.
¨ Кохання – це готовність у будь-яку хвилину підставити плече, розділити біль і
радість.
¨ Кохання – це почуття,
непідвладне волі людині. Недаремно існує вислів: «Серцю не накажеш».
¨ Кохання – це бажання жити.
Ø Бути коханим і любити – це найбільше щастя на
землі.
( Генріх Гейне)
Ø Кохання варте стільки, скільки варта сама
людина, яка його відчуває.
( Ромен
Роллан)
Ø Коли любиш, то таке багатство відчуваєш у
собі, стільки ніжності, привітності, навіть не віриться, що так умієш любити. (А.
Чехов)
Ø В одній годині кохання – ціле життя.
( О. Бальзак)
Ø Серце знає докази, яких не знає розум.
( Б. Паскаль)
Любов до матері – то найперша, найпостійніша і найдовша любов
людини.
Спасибі, матусю, за ночі безсонні,
За лагідність серця і мудрість буття.
Без тебе, рідненька, не було б ні сонця,
Ні радості, щастя, не було б життя.
Ми завжди пишаємось, рідна, тобою,
Спасибі за руки твої золоті,
За серце, що зовсім не знає покою,
Хай хороше буде тобі у житті.
Первинніше сущого всього – любов.
У піснях молодих перше слово – любов,
Бідний вигнанцю дивного світу – кохання,
Знай, що всього життя передмова – любов.
( Омар Хайям)
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.
І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає.
Квіти сумують без сонця,
Птахи сумують без неба
Кожному серцю живому
Любові краплину треба.
Немає життя без пісні,
Бо той лиш живе, хто співає.
Немає життя без любові,
Бо той лиш живе, хто кохає.
В житті, як на ниві широкій,
Можна горе і радість зустріти.
І не знайдеш найбільшого щастя,
Якщо є, з ким його розділити.
Про кохання мріють, його чекають.
Моя любов – мов білий лебідь
Черкала в хвилях срібний шлях
І вмить, з нечутним співом серця,
Завмерла в мене на руках.
Моя любов – мов промінь сонця,
Жагуча спека на пісках,
Пекучий жар, що й сам згорає
На спалених моїх устах.
(В. Кобилянський)
Коли знестерпнеш від тривог,
Поклич мене і я прийду.
Весняним вітром у саду
Розвію ніжністю печаль
В твоїх очах.
Коли зневіришся на мить,
Я гіркоту твою сумну
В своїм чеканні розчиню,
А ти відчути лиш зумій,
Коханий мій.
Коли дістане самота,
Поклич мене і я прийду,
До твого серця міст зведу
І твій неспокій промине.
Поклич мене.
Любов померла на руках
Ти пам’ятаєш першу зустріч.
Та інша прилетить, як птах,
Ти тільки вийди їй на зустріч.
Минула ще одна весна,
Вона була ласкава й ніжна,
Прощай, година чарівна,
Ти прийдеш знов жадана й ніжна.
(Гійом Аполлінер)
Немає коментарів:
Дописати коментар